Український малий та середній бізнес вимагає дерегуляції та кращого ставлення до себе у податковій

14786992_10154154493233565_1542918792_o

Опитування українських малих та середніх підприємств, проведене Програмою USAID ЛЕВ, показало, що вони обтяжені регулюванням та численними перевірками, що перешкоджає їх розвитку. Це дослідження не лише кількісно обчислило витрати бізнесу з точки зору часу і грошей, які підприємці затрачають на те, щоб виконувати вимоги регулювання, але і показало, як малі та середні підприємства (МСП) оцінюють діловий клімат у нашій країні та чого вони очікують від уряду. Українські МСП не сподіваються на те, що економічне зростання відбудеться миттєво. Разом з тим, довгострокові прогнози у них більш оптимістичні – якщо тільки умови для ведення бізнесу стануть кращими.

У минулому році Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні (ЛЕВ)» провела масштабне опитування малих та середніх підприємств в Україні, метою якого було оцінити вартість регулювання для малих та середніх підприємств та виявити перешкоди для їх зростання. Це опитування отримало назву «Щорічна оцінка ділового клімату в Україні» або скорочено – ABCA за англомовною абревіатурою (Annual Business Climate Assessment). Програма USAID ЛЕВ планує повторити це опитування протягом декількох років поспіль, щоб прослідкувати за змінами в ситуації для малого та середнього бізнесу в Україні.

В цілому, метою Програми USAID ЛЕВ є покращити діловий клімат в Україні шляхом втілення реформ у секторі малого та середнього бізнесу. Через це у дослідженні ABCA у понад 1800 представників українського малого і середнього бізнесу – приватних  підприємців, а також керівників та менеджерів малих та середніх підприємств (МСП) – запитали, з якими проблемами, пов’язаними з регулюванням підприємницької діяльності, вони стикаються, і яких заходів, на їхню думку, повинна вжити влада, щоб спростити ведення бізнесу. Також учасники опитування описали регуляторні процедури, обов’язкові для їхнього бізнесу, та детально вказали, скільки часу і грошей витрачається на кожну процедуру.

Наприкінці 2015 – на початку 2016 року, коли було проведено опитування ABCA, малий та середній бізнес України переважно оцінював діловий клімат у державі нейтрально або негативно. Лише 6% опитаних МСП вважали діловий клімат сприятливим. Причинами таких низьких оцінок є економічні та політичні труднощі, з якими доводиться стикатися українському бізнесу.

Нестабільна політична ситуація – це найбільша перешкода для ведення бізнесу в Україні: 51% опитаних підприємств повідомили, що вона перешкоджає їхньому розвитку. Малим та середнім підприємствам важко працювати і планувати свою діяльність в умовах, коли державна політика часто є складною і непередбачуваною, а вимоги до ведення бізнесу постійно змінюються. Ця ситуація непевності виснажує МСП і стримує їхнє зростання.  

Другою за значущістю проблемою для малого та середнього бізнесу України є несприятливі економічні умови, про які повідомляють 39% опитаних МСП. Під впливом війни та економічного спаду купівельна спроможність населення України зменшилась, а отже і знизився попит на товари і послуги малих та середніх підприємств. Таким чином впали їхні прибутки, а разом з ними – шанси підприємств на виживання на ринку. Крім того, велика частина МСП повідомляють про високі податкові ставки і складне податкове адміністрування. А для бізнесу багатьох підприємств  вагомими перешкодами є війна на Сході України, а також інфляція та корупція.

Більш того, актуальною проблемою українського малого та середнього бізнесу є висока вартість регулювання. Опитування ABCA виявило, що одне МСП в середньому витрачає близько 30 000 грн. для того, щоб пройти усі регуляторні процедури, що вимагаються державою. Ця цифра – це сума грошей, яке витратило б одне мале чи середнє підприємство у 2015 році, якби воно за цей рік було зареєстроване, отримало усі необхідні дозволи та ліцензії та пройшло усі необхідні перевірки. Ця сума включає як офіційні, так і неофіційні платежі, вказані підприємствами в опитуванні. Вона також включає кількість часу, витраченого на виконання регуляторних вимог, який було переведено у грошовий вимір, орієнтуючись на середню зарплату у регіоні. За інших умов цей час можна було витратити на роботу на фірмі, отже його також можна віднести до витрат бізнесу.

Ось чому дерегуляція є одним із найважливіших заходів у політиці, яких український бізнес очікує від уряду. 71% опитаних МСП назвали дерегуляцію – під якою у цьому випадку розуміється скорочення кількості документів та процедур, що вимагаються для ведення бізнесу, – політичним кроком, який допоможе малому та середньому бізнесу в Україні. Складні регуляції відбирають цінні ресурси у бізнесу і створюють нагоду для корупції. Через це малі та середні підприємства хочуть, щоб уряд усунув адміністративні та бюрократичні бар’єри для бізнесу.

Проблеми з оподаткуванням – одна з основних перешкод для ведення бізнесу в Україні, яка охоплює як власне розмір податкових платежів, так і складність процедур, пов’язаних зі сплатою податків. Високі податкові ставки створюють труднощі для МСП. Згідно з розрахунками, проведеними за результатами опитування, МСП платять в середньому близько 27% своїх доходів у вигляді податків і зборів. Інша частина проблеми криється в адмініструванні податків. В середньому, одне мале або середнє підприємство витрачає близько 15% свого часу на дотримання податкового законодавства. Нестабільність і часті зміни цього законодавства та податкової звітності, складність законів, корупція і дискреція з боку  податкових служб – все це призвело до того, що оподаткування стало проблемою для українського бізнесу.

З цієї причини малий та середній бізнес очікує від уряду реформи податкових органів та процедур, пов’язаних із сплатою податків. Спрощення адміністрування податків – це найбільш очікуваний політичний крок, за який висловлюються МСП: 77% респондентів опитування ABCA сказали, що уряд повинен спростити податкове адміністрування для підтримки малого та середнього бізнесу в Україні. Ці процедури повинні стати більш зрозумілим і доступними. Крім того, 65% опитаних підприємств заявили, що податкові органи повинні бути реформовані таким чином, щоб стати орієнтованими на сервіс та реагувати на потреби бізнесу.

Опитані МСП назвали і інші заходи політики, які, на їхню думку, підтримають бізнес в Україні. Значна частка (67%) опитаних представників сектору МСП бажають, щоб уряд розробив комплексний онлайн-ресурс, який буде містити інформацію про закони та нормативні акти щодо ведення бізнесу. Крім того, 56% учасників опитування сказали, що уряд повинен перевести адміністративні послуги в електронний формат. Взяті разом, очікування від уряду, які підприємства висловили в опитуванні ABCA, складаються у загальну вимогу створити більш сприятливе середовище для ведення бізнесу в Україні. МСП не хочуть, щоб держава надавала пряму підтримку окремим суб’єктам господарювання – вони чекають кращих умов для всіх.

Саме це буде потрібно українському бізнесу протягом наступних місяців та років для того, щоб подолати економічну кризу. МСП здебільшого не вважають, що відновлення економіки відбудеться негайно: тільки 29% опитаних підприємств висловили очікування, що діловий клімат в країні покращиться в першій половині 2016 року, і тільки 35% МСП припускали, що ситуація з їхнім бізнесом покращиться протягом цього часу. Але оцінюючи можливий розвиток ситуації через кілька років, українські МСП були більш оптимістичними. 53% з них заявили, що сподіваються розширити свою ділову активність протягом наступних двох років. Щоб це сталося, український уряд повинен впровадити реформи, орієнтовані на бізнес: обмежити регуляції, переглянути податкові процедури, а також вжити заходів для боротьби з корупцією і політичною нестабільністю.

Ірина Федець – наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, експерт Програми USAID ЛЕВ.