Фонд “Демократичні ініціативи” були першими в проведенні першого в країні екзит-полу. Перший екзит-пол було проведено під час парламентських виборів 1998 року.
Кучерів, Чурилов та Роднянський – люди, завдяки яким почались екзит-поли в Україні.
Перші екзит-поли, які проводились в країнах Прибалтики, і в Росії, не були оприлюднені, оскільки не вдалися. Тому в Україні також було проводити ризиковано, тому що не було виборчої статистики (яка структура виборців), не була відроблена технологія передачі результатів, не було досвіду, а також тому що результати оприлюднювалися одразу в прямому ефірі. Отже, екзит-поли в Україні започаткували три “ризиковані” людини: це Ілько Кучерів, який усе організував; це Микола Чурилов, який взявся за проведення; і це Олександр Роднянський, тоді керівник 1+1.
В 1998 році здавалося просто чудом – знати результати виборів тільки-но закінчилося голосування.
На президентських виборах 2004 року роль Фонду була дуже суттєвою. Було зрозуміло, що правлячий клан, що склався за десятиліття правління Кучми, зробить усе можливе і неможливе, аби зберегти владу. Своєрідною «репетицією» стали вибори мера в Мукачевому, де, як чітко засвідчив екзит-пол, з великим відривом переміг кандидат від «Нашої України». Однак виборчою комісією був проголошений переможцем кандидат від СДПУ(о).
Напередодні вирішальних президентських виборів 2004 року перед владою в увесь зріст стала проблема екзит-полу. До звичних екзит-польних партнерів Фонду Меі ініціативи – «СОЦИСу» та центру «Соціальний моніторинг» додалися ще дві фірми – КМІС та Центр Разумкова. Кожна з фірм працювала окремо, за репрезентативною вибіркою, і в разі істотних розходжень було ухвалене рішення не об’єднувати результати, а подавати окремо. Окрім того, дві фірми – КМІС та Центр Разумкова вирішили використати нову для України методологію анонімності, яка імітує голосування на виборах: респондент сам заповнює анкету і вкидає її в прозору скриньку, отже й інтерв’юер не бачить результату.
Перші попередні результати були оприлюднені о 20.00 в УНІАНі. За зведеними даними КМІС і Центру Разумкова, у Ющенка – 45.23%, Януковича – 36.79%; за зведеними даними “Соціс” і “Соціального моніторингу” у Ющенка – 41.98%, у Януковича – 40.11%. Але буквально через дві з половиною години “Соціс” і “Соціальний моніторинг” оголосили зовсім інші результати. Згідно з ними, за Ющенка проголосувало 38,28%, а за Януковича — 42,67%”. Керівник однієї з фірм, який відповідав за злиття, просто відняв з вибірки десь мільйон з Західної України, доводивши, що їх насправді не може бути.
В другому турі екзит-пол Дем ініціатив, як казали, зіграв роль «Аврори»: саме з невідповідності даних екзит-полу, за яким у другому турі впевнено переміг Ющенко, і проголошеної Ківаловим перемоги Януковича розпочався Майдан. Ми роздрукували результати екзит-полу в кількості 300 тисяч екземплярів, мабуть ніде в світі вони не розходились таким тиражем. Коли роздавали листівки люди питали: «А що це таке? – А, це результати екзит-полу», “Ніхто не питав, а що таке екзит-пол. Мабуть, Україна така, що всі швидко вчиться” – згадує Ірина Бекешкіна.