“Дебати становлять надзвичайно важливу частину американського виборчого циклу, однак безпосередній їхній вплив на результати виборів сумнівний. Тобто дебати рідко змінюють преференції виборців, значна частина яких вже визначилася зі своїм вибором. Однак цього разу склалася особлива ситуація.

По-перше, розрив між кандидатами не такий значний: за останнім опитуванням, Хілларі Клінтон випереджає Дональда Трампа на 6%, але лише місяць тому їхні показники були майже однаковими.

По-друге, обидва кандидатів мають дуже високий антирейтинг. І Клінтон, і Трампу доводиться боротися не лише за голоси незалежних, а й за голоси прибічників своїх партій. У результаті ставки були досить високими для обох кандидатів. Для Клінтон це можливість продемонструвати, що вона буде справді хорошим президентом, а не просто кращим за Трампа. Для Трампа дебати є таким собі тестом на спроможність виконувати обов’язки президента, компетентність та наявність політик.

Основною стратегією Трампа, досить передбачувано, було роздратувати Клінтон, спровокувати на емоційну реакцію. Це не вдалося. На всій ого закиди і постійні спроби її перебити вона відповідала посмішкою і зберігала спокій. У результаті саме він виглядав нервово і роздратовано. Після перших дебатів, за даними CNN, 62% глядачів присудили перемогу Хілларі Клінтон і лише 27% Трампу.

Але не слід переоцінювати ці цифри, оскільки для прихильників Трампа навряд чи це матиме велике значення. Клінтон справді виглядала більш переконливо, її меседжі і аргументи були чіткі і відшліфовані, однак це не вирішує її головної проблеми – брак довіри та «нелюбов» значної частини виборців.

Перші дебати були присвячені економічним проблемам і питанням зовнішньої політики США, по суті, безпеці. Традиційно зовнішню політику детально обговорюють на третьому раунді дебатів, тоді можливо кандидати прояснять свої позиції щодо Росії та України”.