Ольга Мрінська: Brexit – це удар нижче поясу

To be or not to be – на доленосноному референдумі у Великій Британії 51,9% проголосували за вихід країни з Європейського Союзу. Think twice UA поцікавився думками українки Olga Mrinska, яке впродовж останніх 10 проживає у Великій Британії щодо результатів Brexit. Зараз Ольга Мрінська працює в одній з міжнародних фінансових інституцій, а в минулому – викладач географічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, заступник керівника Українського офісу Міністерства міжнародного розвитку Великої Британії, науковий директор одного з найпотужніших британських аналітичних центрів – Інституту досліджень публічної політики Північ (ippr North Institute for Рublic Policy Research North).

1. TTUA: Чи це свідомий вибір британців чи це пошук відповідей на виклики, з якими стикається Велика Британія?

О. М. Скажу так – британці загалом усвідомлюють виклики які стоять перед ними як нацією і як конкурентною глобально інтегрованою економікою, однак реагують на них в залежності від глибини розуміння взаємозв’язків між різними елементами системи. Кампанія за вихід з ЄС, яку харизматично очолювало одразу декілька крайньо право налаштованих політиків, в тому числі Найджел Фараж, голова партії UKIP, вдало скомпілювало основні страхи і антипатії мешканців Великої Британії до Союзу: високий рівень «неконтрольованої» міграції, в тому числі із країн ЄС і біженців із Близького Сходу; високий рівень зарегульованості і непрозорості інституцій ЄС; високі витрати на «утримання» Союзу та ін. Наприклад Борис Джонсон, колишній мер Лондона, проводив свою кампанію «на колесах» – в автобусі на якому був слоган «Британія щотижня відправляє до Брюсселя 350 мільйонів фунтів. Ми краще використаємо ці гроші на фінансування національної медичної служби країни, NHS». Хоча всі економісти заявили в один голос про неправдивість цієї цифри (вона ближча до 200 мільйонів) і про непрямі фінансові вигоди від єдиного ринку і стандартів, які перевищують цю цифру. Наприклад сьогоднішнє падіння фунту (рекордне з 1985 року) по вартості перевищує так звані вигоди виходу з ЄС. І це лише початок… Але прибічники виходу цього вже не чують.
Так що вибір був свідомим, просто усвідомлення базувалося на численних викривленнях і неправдивій інтерпретації об’єктивних фактів, які опозиційний табір «залишенців» не зміг професійно нівелювати. Іронія полягає в тому, що найбільше противників Союзу виявилося у регіонах, які за останні три десятиліття були найбільшими бенефіціарами фінансування із бюджету ЄС – Північний Схід і Уельс.

TTUA: Що далі – якою є процедура імплементації результатів референдуму?

O. M. У законодавчому акті згідно з яким було ініційовано референдум, на відміну від актів інших референдумів, відсутня стаття, яка говорить про обов’язковий до виконання результат референдуму. Тепер слово за британським парламентом , точніше його двома палатами. Однак важко уявити політика високого калібру будь-якого політичного кольору, який насмілиться проігнорувати цей голос народу. Явка була рекордно високою – 72%, з яких 52% проголосувало за вихід. Девід Камерон у своїй заяві про відставку цього ранку говорив про необхідність для нового лідера партії консерваторів, який стане прем’єр міністром після нього, сформулювати схему і графік виходу. Одночасно лідер лейбористів, Джеремі Корбін, чия ледь тепла кампанія на боці «залишенців» викликала шквал критики від однопартійців, моментально заявив про необхідність якомога скоріше почати офіційний процес виходу. А почнеться він після ініціації Британією виконання положень статті 50 Угоди про заснування Європейського Союзу.

TTUA: Удар по Європі, шанс для України – якими є наслідки референдуму для ЄС та України?

О. М. Для ЄС це був удар нижче поясу, якого в принципі не очікували. Це звичайно матиме деструктивний вплив на Союз, який і так тяжіє під великою кількістю проблем, рішення до яких важко знайти у консенсусі. Однак можливий і позитив – це шикарна можливість переосмислити і модернізувати Союз і зробити його більш відповідним цінностям і потребам його громадян.

Для України на макрорівні ці результати негативні. Інституції ЄС та країн-членів на довгі роки поглине процес «розлучення», що невід’ємно призведе до зміни у структурі, візії та правилах Союзу, особливо якщо за британським референдумом ми побачимо інші (наприклад у Нідерландах, Італії або Угорщині). Це значить що в ієрархії пріоритетів Україна опуститься на щаблі нижче і це матиме негативний вплив на інтенсивність і напрямок політичного діалогу. В особі Британії ми втратимо значну частину конструктивно налаштованих професійних голосів всередині ЄС, особливо у сфері безпеки. Тому в Кремлі певно вже пускають різнокольорові феєрверки.