СОФІЯ ГОЛОТА: ГОЛОВНА МЕТА НАШОЇ ІНІЦІАТИВИ – ПОЛІПШЕННЯ ЯКОСТІ ПУБЛІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

_dsc3812

Фонд Відродження завжди підтримував аналітичні центри і розвиток державної політики. З 2013 року  ця підтримка стала сконцентрованоюта сфокусованою завдяки Програмі підтримки аналітичних центрів.  Чому аналітичні центри, маючи якісні напрацювання, не завжди вміють донести їх до споживачів, з якими критичними проблемами стикаються українські think tanks, яким чином Ініціатива посилила організації та які з них минулого року вперше потрапили до світового think tanks рейтингу, про роль аналітичних центрів в прориві онлайн освіти – про ці та інші ключові моменти в роботі Фонду з українськими think tanks в розмові з координатором Програми Софією Голотою.

Ольга Львова: Софіє, Програма підтримки аналітичних центрів фонду Відродження, координатором якої Ви є, стартувала 2014 року і закінчується в 2017. Водночас Фонд Відродження, розпочавши роботу в 1989, є навіть старшим за українську незалежність.Тому перше питання- чому саме ось цей період було обрано для підтримки аналітичних центрів, які причини? Чому програма стартувала тільки в 2014 році, а не раніше?


Софія Голота.: Фонд «Відродження» підтримував аналітичні центри і розвиток державної політики в цій галузі вже досить давно. Ми одні з перших, хто робив переклади навчальної літератури з державної політики, наприклад, були переклади термінології і, власне, ми підтримували аналітичні центри досить тривалий час, власне їхню програмну діяльність.

Дана ініціатива з розвитку аналітичних центрів спрямована саме на розвиток  інституційної спроможності. У 2013 році Міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (Think TankFund),  UNITER, проводили дослідження діяльності аналітичних центрів в Україні. Це було дуже комплексне дослідження як київських центрів, так і регіональних організацій, політиків, журналістів, донорів, і в результаті цього дослідження ми побачили, що, на жаль, якщо говорити відверто, не завжди розробка аналітичних центрів впливає на державну політику, що є ряд проблем з якістю аналітичних матеріалів і з комунікацією.

20160711_103415

Рекомендації  аналітичних центрів часто залишаються на полицях нереалізованими

Тобто часто аналітичні центри мають досить якісні матеріальні розробки, але вони не вміють донести їх до споживачів, і тому рекомендації  часто залишаються на полицях нереалізованими. Тому, власне, ми вирішили реалізувати таку ініціативу, нашим партнером по ініціативі є Фонд розвитку аналітичних центрів, такожфінансову підтримку цьому проекту надає Посольство Швеції в Україні.

Головною метою нашої ініціативи є поліпшення публічної політики, це ми бачимо через зростання ролі аналітичних центрів в процесі прийняття державних рішень, в нашому проекті ми розвиваємо їхню інституційну спроможність, з цим вони краще будуть комунікувати зі стейкхолдерами, зовнішньою аудиторією, краще виробляти аналітичний матеріал, будуть більш стабільними у фінансовій частині.

Відбір учасників мав кілька етапів: спершу первинна оцінка інституційної та аналітичної спроможності, згодом надання міні грантів на 6 місяців та повторна інституційна оцінка і фінансовий аудит, найбільш успішні організації отримали дворічні  інституційні гранти.

Належний стан управління організацією – це одна з критичних проблем thinkt tanks

На нашу думку, належний стан управління організацією – це одна з критичних проблем. В нашому секторі, наприклад,  частими є ситуації, коли керівник організації водночас є керівником правління, до складу загальних зборів, входять лише працівники організації. Такі практики суперечать практикам належного управління.

О. Л.: А правила вироблялися для кожної організації в індивідуальному випадку чи це були загальні рекомендації?

С.Г.: На початку проекту ми визначили критерії організаційного розвитку, яким мають відповідати учасники Ініціативи.. Ми зробили оцінку більше ніж для 20-ти аплікантів, провели фінансові аудити, і ті організації, які відповідали нашим критеріям, стали учасниками Ініціативи та отримали гранти. Значну увагу ми спрямували на розвиток фінансової спроможності організації, належного рівня ведення фінансового обліку, всі наші організації пройшли фінансовий аудит, всі вони мали почати вести «1-С», тобто це теж таки доволі серйозно для громадських організацій, особливо регіональних, тому що, на жаль, більшість не має професійної бухгалтерської системи.

Організації пройшли курс аналізу політик: вивчення циклу політики, написання аналітичних матеріалів, співпраця зі стейкхолдерами

Також ще одним напрямом був розвиток аналітичної спроможності. Всі наші організації пройшли базовий курс з аналізу політики. Також для учасників Ініціативи ми організовували короткотермінові навчальні візити та стажування до європейських аналітичних центрів.

Найбільш успішні організації, які виконали завдання міні-грантів, здійснили всі організаційні зміни, їх було обрано для отримання інституційних грантів. Інституційні гранти – це 2-річні гранти, які спрямовані на розвиток інституційної спроможності, а саме система управління, операційного та фінансового менеджменту, розвитку аналітичної та комунікаційної спроможності.

2016 рік – це останній рік реалізації інституційних грантів. За час реалізації грантів,  більшість партнерських  аналітичних центрів змінила систему управління, в них збільшилася кількість аналітичних продуктів,. Вони отримують прямі замовлення від органів влади на розробку аналітичних матеріалів, і це означає, що їхні аналітичні розробки впроваджуються. Окрім того, наші партнерські організації стали більш цитованими у ЗМІ, більше публікуються. Відбувається диверсифікація джерел фінансування.

15625691_1477698805574424_8287571190184245551_o

Ми спонукаємо наші організації щоб вони шукали нові джерела фінансування

Звичайно, ми розуміємо, що основним джерелом фінансування на разі є донорські організації, але принаймні спонукаємо наші організації, щоб вони залучали кошти від різних донорських організацій, щоб вони шукали нові джерела фінансування. В межах ініціативи ми проводили  стажування студентів на базі аналітичних центрів. Під час роботи з нашими партнерськими аналітичними центрами, ми помітили,  існує складна ситуація із пошуком нового персоналу, коло аналітиків доволі тісне, обмежене, і коли організації шукають нових аналітиків, вони зіштовхуються з певною проблемою. Тому ми вирішили залучити до стажування стажерів, які в майбутньому можуть стати аналітиками. В загальному на конкурс подалось більше 200 учасників, з усієї України, але в основному це кияни. Ми відібрали 21 молодих аналітиків, які стажувалися півроку. За підсумками конкурсу було обрано 6 стажерів, які залишилися працювати в партнерських аналітичних центрах на посаді молодших аналітиків.

Також одним з цікавих напрямків діяльності – це мережування з європейськими аналітичними центрами. Наші партнерські аналітичні центри мали можливість пройти стажування на базі європейських аналітичних центрів. Окремо стажувалися аналітики, окремо керівники організації. Також ми проводимо адвокаційні поїздки в  країни члени ЄС для наших аналітичних центрів. Ми поєднували це з навчанням про те, як правильно комунікувати з західною аудиторією, про те як формулювати ключові меседжі, особливості іноземних презентацій.

Щороку ми проводимо конференцію для аналітичних центрів,  куди запрошуємо не лише наші партнерські організації, а й організації зі всієї України, представників різноманітних експертних груп, наприклад РПР, стратегічних дорадчих груп, також запрошуємо іноземні аналітичні центри. От минулого року у нас була керівник PASOS на конференції, були представники грузинських аналітичних центрів.

О. Л.:Звучить як міні-курс молодого аналітичного бійця. А які плани на перспективу? Зараз закінчується програма, чи буде продовжена така інституційна підтримка аналітичних центрів? Сама програма по собі акумулювала дуже важливий досвід, хотілося щоб він не пропав, а був продовжений.

С.Г.: Ми в плануємо продовжувати проектну підтримку аналітичних центрів, ну і на разі Фонд «Відродження» окрім нашої ініціативи підтримує діяльність  стратегічних дорадчих груп, які працюють при міністерствах і такими локомотивами реформ,.  Також ми сподіваємося на продовження Ініціативи. Окрім того, у нас на сайті у відкритому доступі є бібліотека для аналітичних центрів, на платформі «Прометеус» є 5 онлайн курсів

.О. Л.: Бачила – у Вас на сайті є бібліотека аналітичних центрів, що є надзвичайно корисним, ці інструкції, про які Ви говорите, їх теж можна знайти на сайті – вони не для внутрішнього користування?

С.Г.: Так, звичайно, всі матеріли доступні на сайті.  Будь-хто  з громадських організацій можуть перевірити наскільки вони відповідають критерієм організаційного розвитку.

Ще один важливий напрямок – це онлайн-освіта

Ще я Вам не сказала про один важливий напрямок для нас, це онлайн-освіта. Ми розуміємо, що в нашій ініціативі ми можемо навчити лише коло партнерські  аналітичних центрів, це не настільки багато, в нас є 8 партнерських, і 2міні-гранти для регіональних організацій. Тому ми разом з порталом Prometeusпідготували вже три онлайн-курси. На такі теми як гендер та  недискримінація, соціологічні дослідження, урбаністика, цикл лекцій по роботі із даними.  

Урбаністика – сучасне місто” –  це перший онлайн-курс в Україні на тю тему

І також разом з нашою партнерською організацією CEDOS ми розробили курс урбаністики. «Урбаністика – сучасне місто» – це перший онлайн-курс  в Україні з цієї теми. Станом на липень набрав курс набрав  більше ніж 5 тисяч переглядів підписників, користувачів, по гендеру – теж більше 5 тисяч, а по соціології – більше ніж 3 тисячі, по даним – більше 10 000 підписників. Після завершення активної фази, всі курси будуть   постійно знаходиться у відкритому доступі.  

О. Л.: Уточніть, будь ласка, я бачила, що на сайті є 8 партнерських центрів, але Ви зазначали 13.

Ми не хочемо, щоб інституційні зміни були »несправжніми», щоб писались  документи, які насправді не реалізуються

С.Г.: В нас просто були різні періоди, спочатку ми відібрали 31 організацію, потім шляхом оцінки, консультацій, розгляду концепцій організаційного розвитку ми відібрали 13 на міні-гранти, а потім з 13 наших партнерів обрали 8 організацій – це ті які найбільш успішно виконали міні-гранти, написали найцікавіші  та перспективні плани інституційного розвитку, які найбільшою мірою відповідають критеріям інституційного розвитку, які ми зазначили в наші ініціативі. Це організації, які отримали гранти на 2 роки. Окрім них у нас ще регіональні аналітичні центри, яким ми надавали міні гранти.  На першому етапі ми підтримали 4 організації, а на 2-му – 2 організації.

О. Л.: А за якими критеріями ви обирали організації, або проводили стажування, або запрошували їх сюди? Це були країни, які схожі до України, мають схоже минуле, подібні проблеми?

С: На початку Ініціативи ми організовували короткотермінові навчальні поїздки, в нас були 3 напрями: Балкани, Прибалтійські країни і Вишеградська група. Ми обирали за тематичними напрямками потужні організації, які мають хороші напрацювання, авторитет, у відборі організацій нам допомагав TTF, які власне працюють з Західними аналітичними центрами, аналітичними центрами Східної Європи, Балкан,. Стосовно стажування аналітиків і керівників організацій, то це були аналітичні центри Західної Європи, обирали знову ж таки за тематичним напрямком, за тим наскільки відома організація, наскільки її рекомендації впроваджуються, наскільки вона потужна, цікава, інноваційна, чи може наша організація в неї чогось навчитися, взяти нове для себе.

О. Л.: Розкажіть про виняткові результати та досягнення, якими Ви, як  координатор програми, особливо пишаєтеся?

ФДІ, CEDOS та ІСП вперше потрапили до глобального індекс-рейтингу для аналітичних центрів

С. Г.: Якщо говорити про інституційний розвиток, то в загальному можу сказати щодо реформування органів управління організації, що за час ініціативи три наші організації увійшли до глобального індекс-рейтингу для аналітичних центрів, а як починали, то жодна з них там не була. З наших партнерських восьми туди потрапили Фонд демократичних ініціатив імені Ілька Кучерова ( до речі, не вперше), CEDOS та Інститут світової політики.

Потім можна сказати про диверсифікацію джерел фінансування, про розширення стафу організацію, в деяких партнерських організаціях кількість персоналу зросла на  50%, а то й більше, про розширення спектру аналітичної діяльності організацій, зростання їх професійності, залучення як професійних бухгалтерів, піарників чи комунікаційних менеджерів, виокремлення аналітиків, які працюють у своїй сфері, переважно над аналітичними дослідження, вони діляться на різноманітні програмні завдання.

Аналіз даних Укрзалізниці дозволив показати, що на товарні станції звозили прихильників Антимайдану

Всі партнерські аналітичні центри мають цікаві аналітичні дослідження, зокрема, і дослідження, розроблені на замовленні органів влади або органів місцевого самоврядування. Для прикладу,  Тексти ( Texty.org)  на замовлення Міністерства інфраструктури по аналізу даних Укрзалізниці. Тексти проаналізували дані міжміського сполучення, за 2014-2015 роки, і показали тенденції найбільш популярних маршрутів, менш популярних, які найбільш популярні години переїзду і розробили для Укрзалізниці ряд рекомендацій. А саме: як вони можуть оптимізувати міжміське сполучення,  відкриття даних Укрзалізниці. В межах дослідження даних Укрзалізаці, аналітики Текстів помітили, що на деякі товарні станції в Києві централізовано звозили прихильників Антимайдану.

З іншими цікавими прикладами аналітичних досліджень можна ознайомитися у нас на сайті.

О. Л.: Скажіть, будь ласка, а аналітичні центри, які Ви підтримуєте – чи є у них річні звіти, де вони намагаються відобразити історії успіху та показати свій вплив?

С.Г.: Так, це обов’язковий критерій, всі наші організації мають річні звіти, Умовою отримання гранту від нашого Фонду і участі у конкурсі є наявність річного звіту.. Тобто ми спонукаємо не лише учасників нашої ініціативи готувати річну звітність, а й взагалі всі аналітичні центри та громадські організації. Звичайно,  ми відслідковуємо історію успіху і за підсумками Ініціативи готуємо найбільш яскраві, приклади як інституційного розвитку, так і аналітичної діяльності, впливу на державну політику, але це буде в 2017 році.

О. Л.: Зрозуміло, що Ви детально відслідковуєте діяльність відібраних аналітичних центів, а чи є у Вас змогла слідкувати за рештою аналітичних організацій?

С. Г.: Ми щорічно  проводимо  дослідження сектору разом з Фондом демократичних ініціатив імені Ілька Кучерова, ми дивимося на весь спектр, не лише на наші організації, як вони працюють з органами влади, з іншими асоціаціями, як співпрацюють між собою. Окрім того, ми щорічно проводимо конференцію для всіх аналітичних організацій в Україні, маємо онлайн бібліотеку та онлайн курси, загальні проблеми, звичайно, ми дивимося на все середовище аналітичних організацій, але в межах даної ініціативи ми можемо розвивати лише певну кількість партнерських організацій. По-перше, в нас обмежені фінансові ресурси,

О. Л.: Але це переважно неурядові аналітичні центри, так? Без аналітичних центрів при університетах чи державних?

С. Г.: Так. Можемо фінансувати лише неурядові організації, це або громадські організації, або благодійні фонди, наскільки я знаю, громадські аналітичні центри при університетах теж зареєстровані як громадські організації, але в нашій ініціативі, на жаль, немає громадських аналітичних центрів, структур, які працюють при університетах.

Зростає якість аналітичних продуктів, з’являються кращі практики їх впливу, на державну політику, тому,  прогрес є

О. Л.: А Ви слідкуєте за появою нових аналітичних структур? За останні 2 роки, для прикладу: Центр економічних стратегій, Українська призма, Український центр європейської політики…

С. Г.: Ми відслідковуємо, стараємося запрошувати їх як мінімум на конференцію або по можливості знайомитись, тобто тією чи іншою мірою ми з ними перетинаємося в програмній діяльності

О. Л.: Зростає якість, зростає конкуренція…

С.Г.: Так, звичайно, після Майдану з’явилося багато нових аналітичних центрів, і знаю, що деякі потужні «старі» громадські організації створюють при своїй структурі або аналітичні відділи, або, принаймні, кілька осіб займаються аналітикою, тобто зростає якість аналітичних продуктів, які вони готують, з’являються кращі практики їх впливу, аналітичних структур на державну політику, тому, звичайно, прогрес є.

_dsc2949

О. Л.: Можливо, провокативне питання, але Ви б назвали аналітичний центр №1 в Україні? Чому задаю це питання, бо щорічний рейтинг think tanks за версією Програми аналітичних центрів та громадянського суспільства Інституту Лаудера Університету Пенсильванії щороку вказують саме на Центр Разумкова. А ось в одній неформальній розмові досвідчений експерт говорить, що зараз  можливо аналітичним центром номер 1 можна було б назвати Інститут світової політики, по багатьох показниках, і по інституційній спроможності, і комунікаційній, і по співпраці з владою. Взагалі до цього світового рейтингу є окремі питання – чи враховує і чи максимально точно він відображає поточну ситуацію в Україні.

Однозначно сказати хто найсильніший – неможливо, бо вони всі сильні і цікаві, і потужні в своїх сферах. Наприклад,  Інститут світової політики – сильний аналітичний центр у міжнародній політиці та безпековій сфері, CEDOS – у сфері освіти та міграції, Dixi Group у енергетичній сфері; Тексти у роботі з великими масивами даних. Ну, але якщо говорити не лише про гранатерів Ініціативи, є, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Центр політико-правових реформ, Vox Ukraine, CASE та багато інших потужних організацій.

О. Л.: Продовжуючи питання даного світового рейтингу чи не виникало у Вас в рамках цієї програми питань, що український рейтинг не тільки аналітичних центрів, а й їхніх продуктів – зроблених саме в Україні,  був би корисним і, можливо, навіть краще відображав ситуацію аналітичного сектору?

С.Г.: Ну такі певні дискусії є, стосовно українського рейтингу, але на разі ще єдиного інструменту і розуміння як це робити немає. На мою думку, це має робити інституція, яка безперечно мала б авторитет серед всіх аналітичних центрів.  Наскільки мені відомо, ще ніхто її не реалізував в Україні.

О. Л.: Ви напевно знаєте і співпрацюєте з Офісом зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі, яким займається Олена Пристайко. Розкажіть, будь ласка, про цю співпрацю та про те, яким чином відібрані Вами аналітичні центри кооперують з офісом

С.Г.: Так, ми співпрацюємо, по-перше, 90%наших партнерських аналітичних центрів є членами Бюро аналітичних центрів в Брюселі, по-друге, разом з TTF і Бюро ми проводимо адвокаційні поїздки в країни Західної Європи.

for_web

фото з сайту МФ “Відродження”

Аналітичні центри – це частина реформ

О. Л.: Останнє запитання – четвертий рік поспіль Міжнародний фонд “Відродження” проводить конференцію для аналітичних центрів. Цього року фокус був зроблений на реформах та ролі аналітичної спільноти в реформуванні країни. Ваше бачення впливу аналітичних центрів на процес реформ, ступінь залучення аналітичних центрів, реформатори з think tanks – хто вони?

C. Г: Власне, я можу говорити більшою мірою про учасників нашої ініціативи. На мою думку, звісно, вони впливають на реформи. Вони спочатку допомагають уряду формувати порядок денний реформ, бачимо, для прикладу, це DiXi Group та їхні розробки у сфері енергетики; CEDOS працює над реформою  вищої та середньої освіти в Україні. Є приклади інших організацій – Агенція журналістики даних, більш відома, як TEXTY, вони зараз допомагають уряду більш ефективно працювати із відкритими даними; Асоціація сприяння самоорганізації населення та Європейський діалог працюють над реформою децентралізації, зокрема, допомагають об’єднаним громадам у розробці стратегій розвитку