На думку керівника аналітичного центру CEDOS Єгора Стадного основними аспектами роботи аналітичних центрів є правильна структура і мета, кваліфікований персонал, надійне і незалежне фінансування та співпраця з засобами масової інформації.  Ці важливі для успішної роботи аналітичного центру компоненти занотував під час вересневої презентації  журналіст Think twice UA Олександр Ярощук.

Особливості think tanks

Аналітичний центр – це структура, яка поєднує в собі власне аналітиків, ресурс та мету, заради якої відбуваються дослідження.

Що відрізняє аналітичний центр від дослідницького центру або західноєвропейського університету? Аналітичні центри не ставлять за мету відкривати нові знання чи закони в суспільстві – вони досліджують політику, діяльність уряду, парламенту. Аналітичні центри вивчають низові процеси у суспільно-політичному житті.

Аналітики не можуть дозволити собі виражати рефлексії просто тому, тому що так здається. Стержнем аналітики є дані. Якщо їх немає, то краще за аналіз не братися, щоб не було кілька сценаріїв. Аналітик завжди шукає найкращий сценарій. Якщо їх декілька, потрібно визначити який сценарій найважливіший, а які менш важливі.

Фінансування аналітичних центрів

Перший важливий аспект створення і діяльності аналітичних центрів – фінансування. В Україні не існує державної підтримки аналітичних центрів, тому що, на жаль, споживач не розраховує отримати від урядовців якісну політику. Якби такий запит у суспільстві був, держава б підтримувала аналітичні центри. Зрештою, в Адміністрації Президента є Національний Інститут стратегічних досліджень – величезна машина, але влада не спирається на їхні дослідження.

Отже, що робити в такій ситуації? Залишається кілька важливих джерел. Перший – міжнародні гранти. Другий варіант – піти в консалтинг і пропонувати бізнесу чи комусь іншому свій аналітичний продукт.

В Україні основним джерелом фінансування аналітичних центрів є міжнародні гранти. Найважливішим чинником в отриманні гранту є репутація центру. У конкурсі за гранти ЄС, США, приватних фондів тощо важливо мати портфоліо та репутацію. Звичайно спочатку стабільне фінансування відсутнє, але організація поступово удосконалює своє портфоліо. Однак, дуже часто аналітичні центри роблять серйозну помилку – вони починають підлаштовуватись під тематики, які пропонують грантодавці. Ні для кого не секрет, що міжнародні організації виділяють дуже великі суми на антикорупційну політику. В такій ситуації аналітичні центри мусять мімікрувати під неприродні для них функції – починають займатись лобістськими кампаніями або  адвокацією. В результаті, втрачається аналітична складова.

Отже, репутація важлива, але мімікрувати не потрібно – треба дотримуватися зазначеної мети. Досягти грантового успіху у такому випадку складніше – близько 1 з 4 проектів буде підтриманий, але це дасть можливість сфокусуватися на певній тематиці і розвивати її.

Заохочення працівників

Дуже важливими для успішної роботи аналітичного центру є люди. Потрібно, щоб працівники центру постійно удосконалювалися, тому важливо мати таку складову як самонавчання. Наприклад, аналітики CEDOS двічі на рік беруть участь у курсах і тренінгах різної тривалості і в різних країнах. Це теж питання репутації. Потрібно постійно підтримувати розвиток персоналу.

Публічність і співпраця з медіа

Аналітичні центри повинні бути публічними. CEDOS співпрацює з медіа. Ми не можемо дозволити собі сидіти в вежі зі словоної кістки. Українські науковці тяжіють до того, щоб не бути публічними, але на Заході think tanks є публічними – вони більше присутні в медіа, беруть участь у роботі органів влади. З цим в Україні проблеми. Це означає, що в команді має бути PR-менеджер або комунікаційний експерт. Інформація, яку ви продукуєте, мусить приваблювати. Не потрібно сухих цифр. У неї має бути гарна обгортка, щоб змусити людину прочитати аналітику.

Інша складова публічності – адвокація та співпраця з медіа. У CEDOS хороший зв’язок з медіа. Ми пишемо статті та колонки для ключових видань країни. Не таким відкритим є українське телебачення. Ми пробували робити власні передачі на одному з каналів. Це був непоганий експеримент, але загалом формат телебачення – не аналітика.  На відміну від українських, в західних медіа, політичних ток-шоу та дебатах ведучі готуються на рівні аналітиків. У нас такого ще не має.

Наостанок, починаючи з 2015 року ми почали впиратися в стіну, яка називається «інституційна неспроможність органів влади». Ми перебрали на себе деякі їх функції, оскільки треба було швидко приймати рішення. Тому аналітичним центрам потрібно бути готовим і до такої роботи.

Аналітичний центр CEDOS (раніше Центр дослідження суспільства) — незалежний, позапартійний, некомерційний аналітичний центр. Досліджує державну політику та суспільні процеси у сферах освіти, міграції та міського розвитку з метою формування прогресивних інституцій та посилення участі громадян у прийнятті рішень.

Єгор Стадний — виконавчий директор Аналітичного центру CEDOS, випускник Києво-Могилянської академії (магістр історії) та Варшавського університету (магістр східноєвропейських студій). Аналізує політику у сфері вищої освіти, зокрема прозорість ВНЗ, механізми фінансування вищої освіти та студенську академічну мобільність. Проводить дисертаційне дослідження радянської освітньої політики 1920-х.