Ландшафт українських неурядових, державних, університетських аналітичних центрів

Натисніть, щоб збільшити зображення :

#thinktanksmap

Наш перший міні продукт. Think twice UA зібрав дані, а в рамках проекту „Зміцнення українських аналітичних центрів: розвиток інституційної спроможності та покращення співпраці з партнерами в Європейському Союзі“, який реалізується Інститутом європейської політики (Берлін) у співпраці з Democratic Initiatives Foundation-Фонд “Демократичні Ініціативи” за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини було зроблено інфографіку.

think_tanks_map_7-01

Дана інфографіка представляє перший зріз – ландшафт українських неурядових, державних, університетських аналітичних центрів. Це:
– аналітичні центри, які себе і позиціонують і функціонують як аналітичні центри;
– гібридні аналітичні центри, які поєднують аналітичну діяльність з адвокаційною, ресурсною чи навчальною;
– інституції, які є багатокомпонентними організаціями, слугують платформою для об’єднання інших організацій, ідей, ресурсів.

Список опирається на дані Офіc зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі, Центр Разумкова, Democratic Initiatives Foundation-Фонд “Демократичні Ініціативи” , Міжнародний фонд “Відродження”, Lauder Institute Iнститут Лаудера Університету Пенсильванії (США), Українська Вікіпедія, Аналіз політики.

Додатково було сконтактовано з усіма аналітичними центрами і отримано відповідь від більшості представлених організацій на питання “чи позиціонує себе організація як аналітичний центр”. В перелік ми включили ті, які повністю позиціонують (79), позиціонують частково (9), не позиціонують(10) – але їхня діяльність показує що вони можуть класифікуватися як think tank.think_tanks_map_7-02

Ключові висновки:
-Максимальна кількість організацій зосереджена в Києві, а деяких областях взагалі не зафіксовані аналітичні центри.
-З окупованих територій аналітичні центри або переїхали або припинили існування.
-Переважна більшість організацій є неурядовими і функціонують як громадські організації.
-Піки створення – по 7 організацій – 1994 та 2015 роки, мінімальні – тільки по одному – 1990, 2000, 2004.
– Практично всі організації мають сайт, ті, які не мають – нові і ще не встигли/не планують робити
– Більшість мають сторінку у Facebook і активно її використовують, тоді як тільки п’ята частина – twitter і менше 10 – Vkontakti.
– Більше половина мають англійську версію сайту, але наповнення є мінімальним і часто відрізняється від української сторінки.

Під час роботи над картою ми отримали і позитивні відгуки і критичні зауваження, тому 2 важливі анонси:
– Цей перший зріз , який постійно буде доповнюватися, коригуватися та розширюватися.
– У тісній співпраці з консультантами Ініціативи ми зробимо список класичних think tanks.