Представляємо Вашій увазі інформаційну потужність дослідницьких осередків України за 2016 рік. Даний рейтинг є виключно комунікаційним і складається з 4 компонентів:

• згадування у ЗМІ;
• посилання в наукових статтях;
• відвідуваність сайту;
• число читачів у соціальних мережах.

Мета дослідження:-

• Дослідити інформаційну потужність дослідницьких осередків
• Показати альтернативні способи вимірювання впливу аналітичних центрів
• Надати доступ до даних всім організаціям, сказаним в дослідженні з метою подальшого їх аналізу у покращенні комунікаційних показників, використанні у звітах, проектних пропозиціях тощо.

У 2013-2015 роках співробітники американського “Центру світового розвитку” запропонували просту і зрозумілу методику оцінювання роботи дослідницьких осередків. В її основі — присутність у нових і традиційних ЗМІ, а також у наукових джерелах. Автори визнають, що їхня методика вимірює лише популярність певного осередку, а не його впливовість. Утім, на їхню думку, популярність є однією з важливих складових впливовості: по-перше, робота осередку має бути помітною в суспільстві та серед фахівців, а по-друге, політики часто посилаються на дослідження для обґрунтування своїх рішень, отже дослідження більш відомого осередку виглядатиме переконливіше в очах виборців.

Ми взяли методику ЦСР за основу, наш підсумковий показник складається з чотирьох частин:

• згадування у ЗМІ;
• посилання в наукових статтях;
• відвідуваність сайту;
• число читачів у соціальних мережах.

Показники відвідуваності сайту та соціальних мереж рахуються з ваговим коефіцієнтом 0,5, оскільки вони являють собою дві сторони одного і того самого інформаційного простору — інтернету. Для того, щоб привести показники різного масштабу в порівнювані величини, показник кожного осередку ділиться на суму всіх показників категорії.

Дані

Перелік дослідницьких осередків було взято з складеного переліку аналітичних центрів, платформ та ініціатив в рамках проекту „Зміцнення українських аналітичних центрів: розвиток інституційної спроможності та покращення співпраці з партнерами в Європейському Союзі“ (https://goo.gl/aEZM8J).

Дані за 2016 рік отримано з таких джерел:

• підрахунок згадувань у ЗМІ здійснив Центр контент-аналізу
• кількість наукових цитувань отримано з бази наукових публікацій Google Scholar,
• облік відвідувачів інтернет-сторінок веде служба SimilarWeb,
• число читачів у соціальних мережах отримано з облікових записів, на які посилаються сайти дослідницьких осередків.

Усі дані, крім згадування в ЗМІ, отримано з відкритих джерел. Усі вхідні дані та розрахунки знаходяться у відкритому доступі, отже ви можете побачити, як саме виглядає формула. У робочих таблицях ми наводимо повністю усі пошукові запити, посилання на сайти та сторінки в соціальних мережах.

Автор дослідження – Євген Шульга, радник Ініціативи think twice UA

Дані –think twice UA, Центр контент-аналізу.