У Камбоджі, Танзанії та Угорщині неурядові організації (НУО) зазнали жорстокої вербальної атаки з боку політиків; в Індії, Азербайджані та Судані обмежили свободу пересування лідерам громадянського суспільства; в інших частинах світу активісти та правозахисники зазнають фізичних нападів, відомі смертельні випадки.
Все це є частиною того, що CIVICUS, Глобальний альянс груп громадянського суспільства, називає «глобальною надзвичайною ситуацією»: безпрецедентні обмеження свободи вираження поглядів, об’єднань та мирних зібрань, які організація в своїй доповіді «Про стан громадянського суспільства в 2017 році» описує як “нову кризу демократії”.
Отже, як повинен реагувати на це Європейський Союз? 19 червня Рада Європейського Союзу опублікувала висновки про взаємодію з громадянським суспільством у зовнішніх відносинах, де наголошується на важливості прийняти більш чіткі та послідовні підходи щоб захистити та розширити простір громадянського суспільства.
В доповіді йдеться, що для вирішення «глобальної надзвичайної ситуації» має бути фокус та відповідні заходи для раннього попередження викликам, тому подальші дискусії та план дій для членів ЄС повинні дати відповіді на чотири проблемні сфери:
- Превентивні стратегії.
- Раннє попередження.
- Відповідь на кризу.
- Запобігання зникненню громадянського суспільства.
Тобто, ЄС необхідний чіткий, публічно підтриманий, сміливий та структурований підхід. Інакше – відповіді на кризу можуть бути надто пізніми.
Джерело: https://goo.gl/avTw8b