Леандро Ехт має великий досвід співпраці з аналітичними центрами, неурядовими організаціями та державними установами. think twice UA задали йому три простих запитання та отримали комплексний відгук про тенденції розвитку аналітичних центрів.
Який «рецепт» успішності для аналітичного центру?
Як і в будь-якій іншій галузі єдиного рецепту успішності не існує. У випадку з аналітичними центрами, я б сказав, що, по-перше, тут визначення успіху повинне обговорюватися та узгоджуватися кожною організацією. Так, першим кроком до цієї ідеї успішності може бути орієнтація на місію аналітичного центру. З власного досвіду можу сказати, що успішний аналітичний центр – це той, який у своїй діяльності може поєднувати такі елементи, як: сильна та цілеспрямована Наглядова Рада, яка активно бере участь в роботі організації та надає підтримку її керівникам; досвідчені лідери та менеджери з широким світоглядом, які створюють такі можливості для персоналу, щоб ті працювали та розвивали свої можливості в якомога кращих умовах; міцна команда, яка поєднує в собі досконалі дослідницькі, комунікативні та управлінські навички, а також добре розбирається в політичних питаннях та вміє взаємодіяти з державним сектором; і модель стабільного фінансування (така, яка дозволяє і отримувати доходи, і, при цьому, виконувати організації свою місію у довгостроковій перспективі). Звісно, все залежить від умов, тому завжди можна знайти організацію, в якої всі ці аспекти будуть іншими.
Головна, на Ваш погляд проблема, з якою стикаються аналітичні центри?
На це запитання потрібно відповідати беручи до уваги особливі умови, в яких діє той чи інший аналітичний центр, адже це зовсім різні речі – працювати в країні, в якій існує традиція вкладати кошти в дослідження чи діяти в країні, де їх взагалі не інвестують в цю галузь. Або ж в країні, де уряд бажає співпрацювати з громадянським суспільством чи країні, чи де процес прийняття рішень централізований. Та все ж основним викликом сьогодення, що постає перед діяльністю аналітичних центрів є заперечення (несприйняття, відхилення) ними фактів (доказів), які можна використовувати для оспорювання політики, курсу уряду чи навіть цілої держави. Епоха пост-правди зі своїм витісненням фактів для обговорення реальності ставить виклик цим організаціям, адже їх ідентичність грунтується на якості їх доказів та здатності сприяти публічному діалогу на основі цих доказів. Щоб залишатись впливовими, аналітичним центрам потрібно стати креативними і віднайти нові стратегії, не руйнуючи при цьому те, що відрізняє їх від стейкхолдерів.
Як майбутні тенденції можуть змінити аналітичні центри?
Можу назвати три тенденції. По-перше, швидкість змін у технологіях змусила аналітичні центри дізнаватись про нові стратегії, нові процеси, нові інструменти – все, що дозволяло б зберігати значущість їх роботи. Все більша кількість цих змін зобов’язує аналітичні центри включати в свої інститути нові характеристики (наприклад, добре розбиратись в технологіях) або створювати нові союзи (для прикладу з компаніями соціальних мереж) і, в кінцевому підсумку, взагалі змінювати всю модель. По-друге, складність та взаємозалежність політичних викликів у всьому світі змінюють підхід аналітичних центрів до своєї роботи. Різні команди в рамках організації більше не можуть працювати ізольовано, вони повинні спілкуватися одна з одною, розробляти спільні проекти, виступати за міждисциплінарні рішення складних проблем. У певному сенсі технології створюють можливості для аналітичних центрів демонструвати свою роботу більш інтегровано. По-третє, я замітив тенденцію донорської спільноти, вони стають дедалі обережнішими та постійно інвестують всього в кілька структур, яким вже довіряють. Це може вплинути на кількість та різноманітність аналітичних центрів, особливо в регіонах, що розвиваються. Натомість ситуація сприяє деяким великим гравцям у розвинених країнах, які можуть почати розширювати спектр своєї діяльності в нових контекстах, які підтримують їх донори (і, звичайно, покращувати якість своєї роботи).